У другій половині XX століття стався якісний зсув у обсягах і формі подачі інформації, яка доноситься до людини: урізноманітнилися способи її постачання, ускладнилися система прийняття рішень, полегшився доступ до альтернативних джерел.
Відкрилися можливості для більш зваженого вибору з врахуванням історичного досвіду, різних поглядів.
Але зросли й обсяги інформаційного шуму – надлишкової для людини інформації, а то й такої, що може завдати шкоди.
Орієнтуватись у житті, розуміти хід подій, приймати рішення :
77% українцям допомагає власний досвід.
55% - досвід та поради родичів і друзів.
25,4% - преса, радіо та телебачення.
57% переконані, що найефективніше їх права й інтереси можуть захищати родичі та друзі.
На правоохоронні та судові органи покладаються 11%.
На місцеву владу --- 7,1%.
На центральну ---- 2,8%
Особливістю українського суспільства є відчуття тривоги через невідповідність дійсності очікуванням.
50% українців вважають, що події в країні розвиваються у неправильному напрямку.
61,1% характеризують політичну ситуацію напружену.
19,3% - як спокійну.


