СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ в Україні

Наші  бізнесмени почали грати в спекулятивну економіку: жадібно брали довгострокові зарубіжні кредити з низькими відсотками і давали кредити в Україні під високі.

Спекулювали всі, хто на чому сидів.

Не відставали від бізнесменів і політики, які створили таку бюджетну систему і систему соціальних пільг, які дозволяли отримувати людям гроші незалежно від кількості і якості їх праці.

Пенсіонерів поставили у повну залежність від волі законодавців, в руках яких розмір пенсій і ціни на комунальні послуги.

Українські політики у цьому перевершили всіх. Перевершили у безвідповідальності і небажанні здійснювати непопулярні реформи. Навіть у кінці 2008 року, коли по – справжньому «запахло смаженим» необхідні реформи так і не розпочали.

Виникли цілі армії людей з професіями, які не виробляючи ніяких корисних продуктів, особливо не напружуючись, отримували непогані гроші – інспектори, аудитори, менеджери і т.д.

А число юристів, економістів перевищило число слюсарів, токарів, комбайнерів. Це вже дійсно « один з сошкою – семеро з ложкою».

Як так вийшло, що мільйони людей попали у фінансову кабалу, в залежність від політиків, банкірів, фінансових махінаторів.

Відповідь проста – справа у фінансовій безграмотності населення.

Більшість населення не мали ні знань, ні досвіду у сфері фінансів.

При перших проблемах багато людей почали панікувати, поглиблюючи кризу. Політики і великий бізнес переоцінили свій фінансовий інтелект. Восени 2008 року ситуація вийшла із під контролю. Розпочалася світова фінансова криза, яка зачепила багатих і поставила на межу виживання бідних, вона показала, як насправді вони погано розбираються у фінансах.

Де ж вихід? Вихід в тому, щоб на практиці засвоїти фінансову науку. Навчитись планувати і контролювати свої грошові потоки. Навчитись грамотно інвестувати гроші, правильно « робити борги» не попадаючи у «боргову яму». Бути скромнішим у своїх видатках.