Вперше у світі солідарна пенсійна система була запроваджена у Німеччині в 1889 році канцлером.
Тоді середній вік життя у Німеччині був 49 років, а державну пенсію чоловіки і жінки отримували із 70 – ти років.
І цю пенсію отримували лише 10% німців.
Пенсійна таємниця і солідарне банкрутство.
Один із номерів журналу «Time» вийшов під заголовком «Чому прийшов час відправити солідарну пенсійну систему на пенсію?»
На обкладинці була зображена солідарна пенсійна система, яка входила під воду, як «Титанік».
Нас, українців, в принципі, це повинно заспокоїти, адже не тільки у нас все так погано з державними пенсіями, навіть на процвітаючому Заході існують аналогічні нашим проблеми.
Але чомусь це не заспокоює.
Напевно, тому що наш «Титанік» під назвою солідарна пенсійна система уже давно пішов під воду повністю.
А тепер давайте попробуємо зробити обмен постовыми та розібратися: якщо в США і Європі при менш катастрофічному стані справ якнайшвидше проведення пенсійної реформи стало для влади завданням номер один.
Так чому в Україні її так довго відкладали?
В Україні близько 14 млн. пенсіонерів – це величезний електоральний потенціал для популістських політичних сил.
Питання пенсійного забезпечення більше 10 років є традиційним предметом торгів для отримання перемоги на виборах.
В пострадянських країнах соціальні виплати є практично єдиною причиною, за якою люди терплять владу.
Політичне боягузтво, страх брати на себе відповідальність за проведення реформ, привели до того, що банкрутство солідарної системи переросло у стратегічний виклик для України.
Саме тому потрібно об’єднатись для вирішення проблеми всім політичним силам, експертним середовищам.
Пенсійна реформа є довгостроковим проектом. Для того щоб ці зміни були ефективними потрібна спільна робота всіх українців. Сьогодні, коли пенсійне забезпечення під загрозою, пізно говорити про негативи та позитиви.
Якщо раніше існувало дві теми, в яких кожен вважав себе крупним спеціалістом – медицина і виховання дітей, то зараз добавилась економіка і пенсійне забезпечення.
Ми всі повинні шукати шляхи ефективного розв’язку назрілих проблем.


