СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ в Україні

Україна перебуває у дорозі, запитуючи себе й оточення, куди йти.

20 років достатньо, щоб озирнутися й оцінити пройдений шлях, дати відповідь на те, де звернули в небажаному напрямку і чому. За кілька років уряди і народи центральноєвропейських країн продемонстрували такі результати в переході від диктатури до демократії, що нині

Європа націлена на співпрацю щодо інтеграції цих держав. Чому це не вдалося Україні?

Пояснення полягає в тому, що розвиток країни, реалізацію її потенціалу стримують  совкові стереотипи мислення і поведінки, притаманні як багатьом представникам влади, так і більшості населення.

Безвідповідальність, байдужість до країни, нездатність мислити наперед, стратегічно, безініціативність і схильність обирати легший (а часто підліший) шлях є хворобою як влади, так і опозиції.

Однак ця констатація – не вирок.

Світ стрімко змінюється, часу на розкачку, повільну еволюцію суспільства немає. Цю еволюцію потрібно пришвидшувати свідомими рішеннями, побудовою інститутів держави, які сприяли б відповідальності можновладців, а також законодавчими змінами, які вивільняли б ( а не пригнічували) енергію і творчий потенціал громадян. Потрібно з багаторазово описаних фактів вивести тенденції, які розкривають особливості й пояснюють причини, чому події розвиваються саме таким чином. Це дозволить підвищити економічну конкурентоспроможність, якість життя громадян України, забезпечити демократичність політичного процесу, відкритість прийняття державних рішень, можливість громадського контролю над владою.